“Ми всі різні, але є однією командою. Хочемо поліпшити життя для вінничан. І кожен з нас здатен це зробити на своєму місці”, – Сергій Кудлаєнко

Про свою участь в громадському об’єднанні, проблеми, з якими доводиться зіштовхуватись сьогодні місцевому бізнесу, а також напрямки роботи у Вінницькій міській громаді – в інтерв’ю керівника представництва ГО “МИ – ВІННИЧАНИ” у місті Вінниця Сергія Кудлаєнка для інтернет-видання i-vin.info.

«НАЙБОЛЮЧІШОЮ ПРОБЛЕМОЮ У ВІННИЦІ Є ЗАТОРИ» – КООРДИНАТОР ГО «МИ – ВІННИЧАНИ» У МІСЬКІЙ ГРОМАДІ

Сергій Кудлаєнко розповів про напрямки роботи об’єднання у Вінниці.

Цього місяця до громадського об’єднання «Ми – вінничани» долучився ще один відомий вінничанин – Сергій Кудлаєнко. В об’єднанні зазначили, що він координуватиме роботу у Вінницькій міській громаді. Хоча сам пан Сергій наголошує, що у будь-якій діяльності головне не регалії, а результат. І розповів І-VIN.INFO про можливості та перспективи розвитку громадського об’єднання.

– Протягом останнього року займаюсь виключно бізнесом, крім того, що викладаю адміністративний менеджмент у Вінницькому торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету. Це мій рідний університет, там працює надзвичайно потужна команда. Бізнес сьогодні вести надзвичайно складно. Раніше теж було складно, але прогнозовано, це не залежало від політичних процесів. А зараз ми бачимо, наскільки важка ситуація в державі, не політична навіть, а, в першу чергу, економічна та енергетична.

Які негативні чинники зараз найбільше впливають на економіку?

– Змінилось усе, і ми ще відчуємо у майбутньому негативні наслідки, адже підприємці сьогодні вимушені йти в тінь. Бачимо, що не приймають безготівковий розрахунок, тому що через термінал можна розраховуватись тільки за наявності касового апарату. А з цим ціла проблема, скаржаться підприємці. Зареєструватись складно, система не пропускає. Протягом останнього тижня у мене було зустрічей десять, і всі підприємці про це говорять. А через дороговартісні енергоносії зупиняються цілі підприємства харчової промисловості. Кажуть, що їм дешевше імпортувати овочі з Польщі, ніж вирощувати самим. Тому що ціни на газ та електроенергію постійно ростуть. Тому податкове навантаження та енергоносії унеможливлюють розвиток підприємництва. Люди теж не можуть оплачувати комунальні послуги, не маючи нормальної роботи та нормальних заробітків. І ми бачимо, яка наразі заборгованість – сотні і мільйони.

Чи було б виходом із такої ситуації запровадження пільг для підприємств, які переходять на альтернативні види опалення?

– Це був би один з варіантів. Раніше запускалось багато енергоощадливих проєктів, зараз цього не видно. Багато програм реалізовувалось при Міністерстві регіонального розвитку. Також Євросоюз фінансував енергоефективні проєкти. Але у нас, крім того, спостерігається криза кадрів. Є некомпетентні прийняття рішень. Ще одне негативне явище – монополія, коли немає конкуренції, а без неї не буде розвитку.

Можна подолати цю кризу в нинішніх умовах?

– В будь-якій ситуації люди повинні мати чіткі правила гри, щоб конкурувати не за рахунок можливостей, а за рахунок того, що вони будуть надавати якісні послуги. Де краще, туди підуть, де смачніше готують, в тому ресторані вечерятимуть, де краще виготовляють якійсь речі, одяг тощо, там будуть купувати, навіть незалежно від цінової політики. І в цій ситуації хтось має брати на себе відповідальність. Побачивши діяльність «Ми – вінничани», я із задоволенням приєднався до цього громадського об’єднання. На сьогодні тут працюють цілком незалежні люди, кожен з яких є професіоналом у своїй сфері. Всі є якісними управлінцями, самодостатніми та впливовими. Вони не переслідують якихось політичних інтересів. А об’єднались в період, коли навіть згадки немає про якійсь виборчий процес. Вони хочуть змінити на краще життя громад. В кожного є свої можливості, в тому числі, й на законодавчому рівні. У кожного є свій напрямок роботи, у них є результати, які є з чим порівняти. Вони знають, як можна виправити цю ситуацію, їм довіряють люди, тому сьогодні я з ними. У мене теж накопичився певний досвід. І хоч цілий рік я не займався публічною діяльністю, надзвичайно велика кількість вінничан до мене звертається по сьогоднішній день. Тому я не закрив свої приймальні. Звісно, там немає таблички «народний депутат», але там досі працюють юристи, мої колишні помічники.

Чи змінились за цей час проблеми вінничан? З чим найчастіше звертаються люди?

– Вони не змінились, вони загострились. Чому? Тому що додався ще й ковід. Або візьмемо земельні питання. Раніше теж була проблема із земельними ділянками, але проблематика була зовсім інша. Якщо говорити про соціальні напрямки роботи, то проблем побільшало.

Які перспективи побачили для себе в ГО «Ми – вінничани»?

– Ми всі різні, але є однією командою. Хочемо поліпшити життя для вінничан, хочемо змінити щось на краще. І кожен з нас здатен це зробити на своєму місці, кожен може поділитись своїм досвідом і об’єднати вінничан. Не займатись якимись політичними інтригами – той від того, той – від того, той кудись пішов, той кудись не дійшов, у нас такого не буде. Ми єдина команда, яка сьогодні здатна продемонструвати результат.

У Вінницькій міській громаді проблематика така сама, як і в області?

– У Вінниці хотілося б звернути увагу на спальні районі нашого міста. В центрі завжди життя вирує і активно ведеться благоустрій, а ось околиці зазвичай обділені увагою. Ще одне болюче питання, за яке мене критикували, коли у 2020 я балотувався у мери – затори. Сьогодні вони не просто стали більшими, вони збільшились в рази. Це абсолютно непростий напрямок роботи, який потребує досконального вивчення фахівцями. Ми не маємо можливості вільно проїхати містом та своєчасно добратись до місця призначення, не маємо можливості припаркувати автомобіль.

Як можливо вирішити це питання?  

– Існує багато варіантів. Один з них – облаштування багаторівневих паркінгів. Можна й у багатоповерхівці пару підвальних поверхів віддати під паркінг.

Але тоді потрібно залучати забудовників, власників супермаркетів та інших?

– Нам потрібно створити умови для розвитку бізнесу. Бо у нас він стоїть на місці. Тоді всі виклики можна подолати. Зараз є досить багато елементарних проблем, наприклад, з готелями. До нас приїжджають люди зі всієї України, Європи та світу, адже маємо досить багато туристично привабливих місць. А у нас недостатньо готелів, де можна розміститись, з урахуванням оптимального співвідношення «ціна-якість». І це сфера послуг, якою, на мій погляд, ніхто зараз не займається. Цих бізнесменів потрібно збирати, обговорювати це питання. І мова йде не про кредити абощо. З ними просто треба говорити, чітко визначати правила гри. У свій час, коли я працював директором департаменту адміністративних послуг, при міській раді діяла Рада підприємців. Ми проводили надзвичайно продуктивні зустрічі і знаходили взаєморозуміння з багатьох питань. Підприємці озвучували нам своє бачення, а ми – своє. І знаходили спільні точки дотику та налагоджували взаємовигідну співпрацю. Будь-яка влада має бути повноцінним партнером бізнесу, як малому, так і великому. Необхідно створити зрозумілі правила ведення бізнесу, щоб на конкурентних умовах будь-якій підприємець чи підприємство мали можливість інвестувати кошти у територіальні громади. Тож, наше завдання сьогодні – об’єднати небайдужих людей, щоб ми усі питання не політизували, а вирішували. Крім того, є велика кількість інших громадських організацій.

Тобто, ви готові співпрацювати з іншими громадськими об’єднаннями та організаціями?

 – Звісно. Коли я був народним депутатом, у нас було 27 ГО, з якими ми заключили угоду про співпрацю. Якщо це хлопці, які знаходяться на Сході, або їх представники, чому ми не можемо обговорити питання надання допомоги, в тому числі юридичної, якщо вони її потребують. Якщо це чорнобильці або люди пенсійного віку, чому ми не можемо попрацювати з їх громадськими організаціями? І рівень допомоги не завжди вимірюється якимись коштами. Останній проєкт, якій я очолив – ММА, торік 15 грудня я став Почесним президентом Федерації зі змішаних єдиноборств Вінницької області. У спорті своя проблематика, зараз всі витрати лягають на плечі батьків. Юним спортсменам потрібно приїхати на змагання, розміститись, форму їм купити. А тренери на яких умовах працюють? Вони не отримують жодної копійки. І це відбувається майже у всіх видах спорту, у гуртках та секціях, де задіяні наші діти.

Як бачите подальшу діяльність ГО «Ми – вінничани»?

– Ми відкриті до всіх небайдужих вінничан. Наше мета – не боротися проти когось за політичні дивіденди, а, навпаки, згуртувати активних та свідомих вінничан для того, щоб наше місто та Вінницька область розвивались, а люди мали можливість жити комфортно і безпечно. Запрошуємо усіх до об’єднання та співпраці!