Валерій Коровій: «Ми не ставимо перед собою політичних цілей, а намагаємось допомагати громадам, захищати їх інтереси»

Про розвиток громадського об’єднання, його команду, цілі та завдання, а також можливості залучення інвестицій у територіальні громади регіону – в інтерв’ю голови ГО «МИ -ВІННИЧАНИ» Валерія Коровія виданню i-vin.info.

«НАШЕ ОБ’ЄДНАННЯ Й НАДАЛІ БУДЕ ПОПОВНЮВАТИСЬ ВІДОМИМИ ЛЮДЬМИ» – ГОЛОВА ГО «МИ – ВІННИЧАНИ»

Валерій Коровій розповів про стрімкий розвиток нещодавно створеного громадського об’єднання.

Пожвавлення у політичному середовищі Вінниччини викликала поява громадського об’єднання «Ми – вінничани». І обговорення можливих політичних розкладів в області не вщухає вже кілька місяців, адже до новоутвореної організації доєднуються відомі усім вінничани. Експерти запевняють, що формується осередок, де консолідується політична еліта Вінниччини. Голова громадського об’єднання «Ми – вінничани» Валерій Коровій розповів І-VIN.INFO про головну мету створення організації та перспективи її розвитку.

Під час презентації об’єднання Ви наголошували, що «Ми – вінничани» поза політикою. Але усі представники об’єднання – політики. Чи не виглядає це дещо суперечливо?

– Ми, дійсно, постійно наголошуємо, що громадське об’єднання «Ми – вінничани» було і буде поза політикою. У нас інша мета, ніж у політичних партій. Наша діяльність абсолютно відкрита, є у вільному доступі на нашому сайті та у соцмережах: Facebook та Telegram. Але якщо хтось із наших представників захоче брати участь у виборах, або до Верховної Ради, або до органів місцевого самоврядування, ми будемо долучатись до виборчого процесу. На сьогоднішній день із 63 громад Вінницької області в 46-ти вже є наші координатори. Цілком очевидно, що ми будемо все робити, щоб сприяти їхньому розвитку. І якщо вони захочуть реалізувати себе в органах місцевого самоврядування, ми будемо їх підтримувати. Про це ми чесно заявляємо. І, підкреслюю, на даному етапі ми відкриті до роботи з усіма політичними партіями. Але ми не є політичним об’єднанням, ми є об’єднанням громадян, в тому числі й політиків, які хочуть сприяти соціально-економічному розвитку громад, залучати інвестиції та реалізувати нові проєкти. Вже зараз в нашому об’єднанні представлені більше семи політичних партій. Переконаний, що буде ще більше.

Наразі жодна коаліція не є довготривалою, ви ж об’єднуєте навколо себе представників різних політичних партій. Це досить цікавий прецедент, чи не так?

– Мета нашого об’єднання є близькою для багатьох людей, які бажають країні процвітання. Які хочуть, аби громади розвивалися. А такі відповідальні і порядні люди є у будь-якої політичної сили. До нас нещодавно приєднались відомі вінничани Сергій Кудлаєнко та Олександр Домбровський. І найближчим часом ви побачити, що наше громадське об’єднання буде поповнюватися інші відомі вінничани, які поділяють наші принципи, які прагнуть не сваритись і не ділити відповідальність, дорожити тим, що нас всіх об’єднує. Будь-хто з вінничан, хто має бажання розвивати свої громади та працювати на добробут регіону, може приєднатись до нашої команди. Це зробити дуже просто: зареєструватись на нашому сайті.

Експерти зауважують, що навколо об’єднання «Ми – вінничани» збирається політична еліта, яка готова перевернути політичну ситуацію в області.

– Ми об’єднуємо людей, які вболівають за Вінниччину, які готові працювати для збільшення її досягнень, які не є байдужими до процесів, що проходять в області. Коли наше об’єднання створювалось, нас дуже глибоко вразила ситуація після місцевих виборів. На жаль, представники депутатського корпусу почали відстоювати інтереси не громад, на які вони працюють, а інтереси політичних сил, від яких вони обирались. Невідомо де, але не в громаді, сидить той керівник партії і вказує, за яке питання як голосувати депутату. Цю систему треба кардинально змінити. Треба повернутись до тієї системи виборчого законодавства, коли за партійними списками обирались депутати лише в тих громадах, населення яких перевищує 80 тисяч виборців. Крім того, ми занепокоєні ситуацією в громадах, адже результати децентралізації не виправдали очікувань мешканців громад.

Чим саме стурбовані люди? І як можна вирішити ці проблеми?

– Завершальний процес децентралізації мав надати якісну послугу громадянам, особливо тим, хто мешкає в сільській місцевості. Натомість замість підвищення якості надання послуг на тих територіях, де були ліквідовані сільські ради, сталось погіршення ситуації. Більш того, не були створені ті інструменти, які б покращили надання послуг. Відтак, людина змушена їхати автобусом, якщо він взагалі курсує, в центр об’єднаної громади. А там виявляється, що Центру надання адміністративних послуг немає. І все тому, що раніше цю послугу надавала райдержадміністрація, а її закрили після укрупнення районів, і послугу вже надають в новому центрі району. Отже, все виглядає не як децентралізація, а як гіперцентралізація, від якої вже почали страждати люди в сільській місцевості.

Чому, на Вашу думку, склалась така ситуація?

– Після того, як був ліквідований субрегіональний рівень, це так званий рівень районних адміністрацій та районних рад, стало зрозуміло, що ця система абсолютно не працює. А новоутворені громади були залишені сам на сам з усіма проблемами, ті все залежить від того, як голова громади завдяки досвіду зуміє все розрулити. Регіональний рівень влади передбачає проведення певних практик, обмін думками, і міг би пом’якшувати усі наявні протиріччя. Це повинні були зробити ОДА, облрада, РДА, райради, але вони до цього не були готові. У них обмежили повноваження, і вони не знали, в якому напрямку рухатись. Тут цілий комплекс питань: прорахунки, пов’язані з районним поділом (створили шість районів, які не знають, за що відповідають, які у них повноваження) і прорахунки, пов’язані з поділом на рівні громад. Щоб вирішити ці проблеми, обласна рада та ОДА мають комунікувати між собою, комунікувати з громадами, аналізувати та узагальнювати практику, і позитивну, і негативну, працювати з громадами і допомагати їм вирішувати проблеми. Тоді можливий успішний результат.

Які ще завдання ставить перед собою об’єднання «Ми – вінничани»?

– В червні ми почали спостерігати ще один негативний чинник – із земель запасу, яким раніше розпоряджався Держгеокадастр, в громадах почали видавати по два гектари. І роздають масово за зверненнями суддів, невідомих осіб, студентів та інших, які не мають жодного відношення до громади. За дев’ять місяців роздали десять з половиною тисяч гектарів. І місцеві громади лише від оренди втратили більше 60 мільйонів гривень. Це землі запасу та земельного фонду, так звані нерозпайовані землі, які використовувались, як пасовища, або задавались в оренду сільськогосподарським підприємствам, і оренда плата йшла в бюджет громади. Коли ми все це проаналізували, побачили, в якому хаотичному русі все відбувається, і землі роздаються наліво та направо. От ми зібрались з народними депутатами Ларисою Білозір, Миколою Кучером та Геннадієм Вацаком (це депутати-мажоритарники, які не пов’язані із жодною політичною партією, які багато зробили і роблять на своїх виборчих округах), щоб обговорити цю ситуацію та вирішити, що наразі можна зробити, як реагувати на ці речі, як можливо впливати на ці речі. Виникла ідея – заснувати таке об’єднання, яке б відійшло від політичних лозунгів, яке б не було пов’язане з політичними партіями, які вже дискредитували себе в процесі децентралізації. Ми не ставимо перед собою політичних цілей, а намагаємось допомагати громадам, захищати їх інтереси. Це великий комплекс питань. Наприклад, зараз ми займаємось залученням інвестицій. В тому числі, приватних інвестицій, які б вели за собою відкриття робочих місць.

Які саме проєкти із залучення інвестицій зараз реалізуєте?

– Наразі ми працюємо за двома базовими напрямками: інфраструктурні інвестиції (за підтримки народних депутатів) та приватні (дають можливість створення робочих місць). Дуже ретельно вивчаємо наявний потенціал в тій чи іншій громаді. Хочу сказати, як людина, яка все життя займалась інвестиціями, у нас є багато можливостей для реалізації проєктів. Залишились виробничі майданчики, підстанції, під’їзні колії, інфраструктура, і робочі місця потенційно там можуть бути. Практична робота – формування сприятливого інвестсередовища. Контактуємо з компаніями, які могли зацікавитись потенціалом наших громад. Шукаємо їм привабливі потужності для інвестицій. Наприклад, в селі Строїнці за 5 кілометрів від траси М-12 є підстанція. Я приїжджаю, бачу, що вона просто стоїть, не використовується, а це великі гроші. Поряд – виробничий майданчик, і я розумію, що це потенційно привабливий об’єкт. Там може бути цех із деревообробки, елеватор тощо. З цього і складається цей комплекс питань.

Чому саме громадське об’єднання? Така структура має більше важелів впливу для роботи з громадами?

– В рамках діючого законодавства це дає можливість формувати запити, брати участь у засіданнях органів місцевого самоврядування тощо. Це гарний інструмент, який дає цілий ряд можливостей активно працювати в різних напрямках. Крім того, ми використовуємо потенціал, який закладений діючим законодавством для народних депутатів України: звернення у Верховній Раді, звернення до органів виконавчої влади. Тобто, це таке собі розширення та підсилення наших можливостей.