У цьому впевнений голова ГО “МИ – ВІННИЧАНИ” Валерій Коровій.
Він відповів на найактуальніші запитання читачів газети “33-й канал”.
– Відомо, що найбільш заможна та громада, куди найбільше сплачується податок з доходів фізичних осіб. Військові сплачують ПДФО у місцеві бюджети чи у державну казну?
– ПДФО формує від 75 до 90% місцевого бюджету. Так, ПДФО з військових за перше півріччя на Вінниччині склало 32% від загальних відрахувань. У структурі податку на доходи від фізичних осіб ця сума становить 1,7 млрд грн.
Перед початком року у парламенті велися розмови, щоб ці кошти йшли в державний бюджет. Тут логіка проста — зарплати військовим платить Міністерство оборони, і ці кошти повинні були б туди повертатися. Але через популізм окремих горе-політиків цю норму залишили за місцевими бюджетами. Та забули передбачити їхнє цільове призначення. Тут можливі різні варіанти: залишити на спецфонд для допомоги сім’ям загиблих, зниклим безвісти чи військовим частинам, або на будівництво бомбосховищ. З такими ресурсами взагалі не повинно виникати питання про ремонт сховищ, бо за ці кошти можна нові побудувати.
– Керівники громад запевняють, що немає законного механізму перераховувати ці кошти на допомогу військовим, це так?
– Той, хто таке говорить, або зовсім не компетентний, або шукає причину, щоб відмовити, замість того, щоб шукати шляхи вирішення проблеми. Офіційно заявляю: в бюджетному кодексі передбачена процедура написання відповідних місцевих програм. Ця програма визначає коло учасників, у тому числі можливі й ті установи чи військові частини, які фінансуються з державного бюджету.
Програма спочатку погоджується з профільним департаментом державної адміністрації, потім затверджується. І в залежності від прописаної програми фінансування можливе як субвенції держбюджету або конкретній військовій частині, в якої є кошторис на ці витрати. Розпорядником коштів може бути й комунальний заклад, який відповідно до програми може здійснювати придбання через систему Prozorro тих же квадрокоптерів чи тепловізорів, а потім передавати це на в/ч, відповідним чином це оформивши.
– Громадські активісти, коли почали цікавитися цим питанням, з’ясували, що коштів у місцевих бюджетах не просто вистачає, певні суми лежали на депозитних рахунках. Як таке можливо?
– Це відбувається масово. Зараз для цього є більш заангажований інструмент, коли місцеві бюджети купують облігації внутрішньої державної позики. Зверніть увагу — не безкорисно, а на 17-18% річних, і в такий спосіб організували собі бізнес.
Ще раз наголошую, у Вінницькій області за перше півріччя надійшло до місцевих бюджетів 5,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, з яких
1,7 млрд грн — це кошти, які надійшли від військових частин, які дислокуються на території Вінниччини, тобто платниками є військовослужбовці. Зрозуміло, що це не стосується тих громад, які не мають на своїй території військових частин. Таких більше третини по області, і вони виживають у досить непростій фінансовій ситуації.
– Тобто військовий може прийти до керівника громади і абсолютно законно вимагати того ж дрона чи авто для фронту?
– Я б не ставив питання так категорично. Бо військовий повинен воювати, а місцева влада зобов’язана надавати відповідну допомогу і робити все, щоб військовий не приходив, працювати на випередження.
— А допомагати є з чого, бо, з огляду на ситуацію, у деяких громадах можуть бути навіть залишки. Які це громади?
– За офіційними даними Міністерства фінансів, всі місцеві бюджети за підсумками першого півріччя мають можливість перерозподілити 1,3 млрд грн — це перевиконання цього року. А в цілому залишки місцевих бюджетів становлять 2 млрд 300 тис. грн. Це великі кошти, тому потрібно націлювати органи місцевого самоврядування на конкретні програми в умовах військового стану.
– А натомість ці кошти знову закатують в асфальт чи в благоустрій?
– Цю хвилю невдоволення підняло громадянське суспільство після кричущих випадків закупівлі барабанів, блендерів і т.п. Потім люди побачили, як у містах здійснюються ремонти об’єктів благоустрою, які могли ще зачекати. Багато їжджу по громадах і бачу ці настрої. Місцеві нормально сприймають, коли здійснюється будівництво чи ремонт інфраструктурних проєктів — теплової мережі, вулиці, енергетичних об’єктів. Але виникає недовіра до органів місцевого самоврядування у людей, коли вони бачать, як розбазарюються кошти на інші витрати.
Спілкувалася
Людмила ПОЛІЩУК