Це один із найважливіших напрямів роботи громадського об‘єднання «Ми – Вінничани». Ця діяльність ґрунтується на наших спільних переконаннях, що сьогодні, у часи великої і страшної війни, потрібне духовне єднання навколо Православної Церкви України. Бо тут моляться за державу Україну, за її військо, вколінно і зі слізьми оплакують Захисників, які віддали життя за майбутнє України. Тут чітко і назавжди відреклися від усього, що насаджено ідеологією «русского міра» і від тих, хто називає війну в Україні «священной» і благословляє зброю вбивати українців – всіх від малого до старого…
Саме навколо Православної Церкви України об‘єднуються наші Захисники та їхні родини. Саме капелани ПЦУ сьогодні супроводжують наших воїнів по всіх ділянках фронту. А їхні матері, дружини, діти йдуть до храмів ПЦУ молитися за найдорожчих чоловіків.
Із такої новоствореної релігійної громади ПЦУ у Шпикові і почалася наша активна діяльність у цьому напрямку.
Історія, яку нам розповіли у Шпикові, вразила нашу команду до глибини душі. Місцевий ветеран АТО мріяв про храм Православної Церкви України у селищі. Навіть купив старе приміщення. Але почалося повномасштабне вторгнення, і він знову пішов на війну. Доля його не відома, він зник безвісти у запеклих боях… А його земляки продовжили реалізовувати задум Героя. Дружина зробила пожертву на купола нового храму, і тепер тут моляться за її чоловіка та усіх Захисників.
Голова ГО «Ми – Вінничани» Валерій Коровій та уся команда нашого об‘єднання з радістю доєднується до створення релігійної громади ПЦУ у Шпикові та будівництва храму.
З тих пір ми отримуємо сотні звернень від вірян, які вирішили або перейти до ПЦУ, або будувати нові храми Православної Церкви України у своїх громадах.
Шпиків, Немирів, Брацлав, Мухівці, Ковалівка, Сорокотяжинці, Юрківці, Іллінці, Тиврів, Бар, Вороновиця, Михайлівка, Пеньківка, Стрижавка, Бджільна, Мала Ростівка, Сологубівка – це лише невеликий перелік звернень та співучасті ГО «Ми – Вінничани» до створення чи розбудови храмів ПЦУ у цих громадах.
У кожного з цих церков своя неймовірна історія. Хтось, як молодий священник от. Віталій у Бару, крок за кроком лише розвиває релігійну громаду Помісної церкви в місті та навколишніх селах. А хтось, як віряни ПЦУ у Малій Ростівці, відроджує стару козацьку церкву.
У кожному з цих храмів ми чули молитви, пісноспіви та навіть вірші про Україну. У кожному з цих храмів вколінна молитва за українських Захисників, де малий і старий низесенько схиляються у щирому звернення до Бога за наших воїнів і вільну мирну неньку-батьківщину.
