Чесні відповіді на Ваші прямі запитання. Сьогодні поговоримо про розвиток економіки через історично-культурний потенціал Вінниччини.
“Чи доцільно під час війни відроджувати історичні та культурні об’єкти у громадах? Переосмислення нашої історичної спадщини може стати одним із шляхів відродження регіону, його туристичної привабливості?” – запитує етнограф Мусій Карпович Дубовик.
-Немає кращого патріотичного виховання, ніж повернення до нашої історичної спадщини, пошук та відродження історичних зв’язків з іншими культурами. Наприклад, під час одного з візитів у Бар ми завітали у “Польській дім”. Цей проект свого часу підтримувався Вінницькою облдержадміністрацією. Бо нас з поляками поєднує не лише відома пісня “Гей соколи”, це багато інших ментальних та сакральних речей. “Польській дім” у Бару сьогодні нагадує народний парламент, який активно допомагає українцям у Польщі і навпаки. Ми дуже мало знаємо про нашу спільну історію, але повинні розвивати цей віртуальний місток між двох культур.
Маю зізнатися, що справжнім відкриттям під час візиту в Немирів для мене стали “Скіфські вали”. Ми дуже мало знаємо про трипілля, звідки беремо свій початок. А це перші знання про сівозміну, перші двоповерхові будинки, перші пізнання зоряного неба, чоловічого і жіночого початку. Я просто здивований, чому досі орган місцевого самоврядування не ініціює там створення етнографічного, історико-культурного майданчика, який би приваблював туристів зі всього світу. Там унікальна природа, енергетика, потрібно лише це вміло презентувати і пропагувати. Таких об’єктів на Вінниччині дуже багато. І саме війна змушує нас переглянути їхню цінність.