Команду ГО “МИ – ВІННИЧАНИ” поповнив Мурованокуриловецький осередок

Датою заснування містечка Муровані Курилівці прийнято вважати 1453 рік. Тоді воно називалося Чурилівцями. За однією із версій, така назва походить від імені першого поселенця – козака Чурило. Саме він спорудив на лівому березі річки Жван своє житло. За іншою – Чурилівці належали відомій шляхетській родині Чурил. Із часом, шляхом асиміляції назва Чурилівці переросла в Курилівці. Мурованими вони стали у ХVІ ст., коли на схилі річки Жван був зведений кам’яний замок, мурований з місцевого вапняку. Залишки мурів збереглися до наших днів.

Ця громада багата на історичні пам’ятки. Тут кожний турист зможе знайти для себе цікаву локацію. У містечку й донині збережено «Подільський Лувр» – маєток землевласниці Катарини (Катажини) Коссаковської. Він височіє посеред великого ландшафтного парку, закладеного ірландцем Діонісієм Макклером.

Поруч з Мурованими Курилівцями є чудодійне джерело мінеральної води “Регіна”, назване так на честь доньки поміщика Собанського, який у 1898 році приїхав сюди з Петербурга на відпочинок. Регіну вилікував джерельною водою місцевий пастух, а сам Собанський заснував тут виробництво й розлив у пляшки мінеральної води, цілющі властивості якої підтвердили медики. Це джерело діє і нині, а воду з нього можна знайти на полицях магазинів України.

Славить Муровані Курилівці й потужне агропідприємство «Велес Віта», очільником та власником якого є Петро Струсевич. Він – один із засновників ГО «МИ – ВІННИЧАНИ».

Днями у цій громаді ми створили свій осередок. Очолила його редакторка місцевої газети Світлана Кубляк. На засіданні побував і голова ГО «МИ – ВІННИЧАНИ» Валерій Коровій. Він поспілкувався із активом громади, розповів про плани та перспективи об’єднання. Навів кілька прикладів роботи в інших осередках, зосередив увагу на співпраці.

Присутні, у свою чергу, розповіли, що з початком повномасштабної війни вони активно почали волонтерити. У центрі міста розгорнули потужний штаб, який працює й нині. Спочатку приймали переселенців. До речі, чимала їхня кількість живе тут і зараз. Багато чоловіків з громади пішло захищати Батьківщину. Тепер на постійній основі волонтери возять допомогу на фронт, а в тилу допомагають внутрішньо переміщеним особам та тим, хто потребує.

Жителі громади з вдячністю відгукуються про місцевий бізнес, кажуть, він не тільки допомагає сплатою податків, а й на постійній основі волонтерить разом із небайдужими. Війна об’єднала. Громада стала пліч-о-пліч, аби здолати ворога. До прикладу: з початку повномасштабного вторгнення підприємство «Велес Віта» купувало амуніцію для бійців, надавало молоко, з якого місцеві господині робили сир та бринзу; м’ясо, яке переробили на тушонку. А ще – спальники, ліхтарики, теплі речі та автомобілі й іншу необхідну допомогу для бійців та ВПО.
Спільно роблять все для того, аби здолати ворога та пришвидшити Перемогу!