Ми продовжуємо створювати осередки нашого об’єднання у громадах. Днями розпочав свою роботу і Немирівський осередок.
Якщо ви давно були у Немирові – обов’язково завітайте. Місто має не лише давню історію, а й прекрасних жителів.
За літописами, перші поселення на цій території були ще в VI–VIІ століттях до нашої ери. На цій території вже в X столітті існувало давньоруське поселення, яке жило в місті Мирів. І лише наприкінці XIV століття Мирів перейменували в Немирів. Чому так сталося – достеменно невідомо. У роки козаччини це був один із центрів боротьби проти польської шляхти. Цікавим є і той факт, що Немирів у середині XVIІ століття був столицею гетьмана Юрія Хмельницького. А в 1737 році саме в цьому місті відбувся з’їзд трьох монархій: австрійської, російської та турецької.
Днями і наша команда провела тут своє зібрання. До родини «МИ – ВІННИЧАНИ» доєдналося чимало однодумців. Це люди з різних сфер діяльності, але які підтримують наші погляди та ідеї. Усі вони одноголосно проголосували за те, щоб їхній осередок очолила Галина Павленко – депутат Немирівської міської ради, волонтер, тендітна жінка з добрим серцем і водночас – з величезною силою волі, стійким характером та гострим розумом. Вона одна з перших вступила до лав ГО «МИ – ВІННИЧАНИ».
Галина Петрівна разом з небайдужими жителями міста ще з початку повномасштабної війни розпочала допомагати захисникам. Спочатку вони робили тушонки, збирали теплі речі, купували амуніцію, плели маскувальні сітки й усе це возили на передову. А тут, у тилу, допомагали внутрішньопереміщеним особам. Згодом доєдналися до однодумців, які створили «Солдатську куховарню». Це волонтерський пукт, де постійно сушать та фасують борщові та супові набори для бійців, печуть смаколики, збирають теплі речі та весь потрібний провіант для наших захисників.
Під час зустрічі, яку відвідав і голова ГО «МИ – ВІННИЧАНИ» Валерій Коровій, учасники розповідали про здобутки та досягнення немирівчан. Кажуть, що на початку війни вони змогли самоорганізуватися, і вже майже рік функціонують багато волонтерських організацій, які щоденною своєю працею допомагають захисникам та тим, хто цього потребує. Горді з того, що всю свою діяльність зуміли побудувати без допомоги комунальних та державних коштів. Нині бізнес згуртувався, закупив генератори – і всі активно працюють, тримають економічний фронт держави. Тимчасові від’єднання від електропостачання в цьому місті не впливають ні на освітній, ні на медичний процеси: працюють магазини, аптеки та кав’ярні. Жителі кажуть, що в такий спосіб хочуть показати, що ворогу їх не здолати. Адже в їхніх жилах тече кров мужніх та відважних скіфів.
