На Вінниччині в селі Дзвониха вихователька дитячого садочку Любов Носіна навчилась шити медичні ноші. За добу жінка встигає і господарство обійти, дітей доглянути і ще займатися волонтерством. Про втому навіть не думає. Наша героїня шиє медичні ноші на старенькій механічній машинці, якій понад 50 років. Любов Носіна розповіла кореспонденту Вінниця.info про допомогу військовим.
«До 22 лютого я працювала вихователькою. А під час навали окупантів наш дитячий садочок перетворився на волонтерську кухню. Ми почали пекти пироги, ліпити вареники. Зі свого господарства я дала свиню на виготовлення тушонки. Згодом познайомилась із волонтером Михайлом Бузіним. Він каже: «Потрібно не лише готувати, а й шити». Він привіз мені стареньку швейну машинку. Я почала вчитися шити. Спершу було досить важко, але не здавалась, пробувала. З обох сторін на ноші я нашиваю шість ручок. Це для того, аби ноші могли витримати вагу понад 100 кілограм. Коли вимикають світло, шию при ліхтарикові», – говорить Любов Носіна.
За 4 місяці війни жінка пошила понад 150 медичних нош. Радіє, що й діти допомагають.
«В мене п’ятеро дітей, найстаршому в грудні буде 19 років. Він навчається у Вищій Одеській академії. Майбутній офіцер, вирішив стати військовим. За нього серце постійно в тривозі. Інші діти ходять в школу. Вони мені дуже допомагають, без них я б не впоралась. Окрім нош, я шию плащі та чохли на шоломи для воїнів», – додає співрозмовниця.
Волонтер Михайло Бузін говорить, що ноші та інші необхідні речі відправляють бійцям на Донеччину.
«Був випадок, коли до мене звернувся боєць, який захищає Бахмут. Він хотів придбати ноші. Ми відповіли: «ми не продаємо, а відправляємо всім воїнам безкоштовно». В тому числі йому теж відправили. Тканину на ноші нам передали меценати із Латвії. Окрім цього, я щодня їжджу по селам, збираю додатково волонтерську допомогу, продукти харчування. Вдалося вже зібрати та відправити 146 вантажів на передову нашим воїнам», – говорить волонтер.
Джерело: Вінниця.info
