Такі обережні економічні прогнози дає у своєму ексклюзивному коментарі для газети «Вінниччина» голова громадського об’єднання «Ми – вінничани», доктор економічних наук, колишній голова облдержадміністрації Валерій Коровій.
– Насамперед про ціни…Від чого залежить їхній розмір? Якщо проаналізуємо зростання цін минулого року, то побачимо, що вони напряму залежать від середнього рівня індексу інфляції. Минулоріч він складав у межах 30 відсотків. Десь настільки, в середньому, в нас і спостерігався ріст цін. Але є певна категорія товарів, зокрема пально-мастильних, де ціни виросли на цілих 60 відсотків. Водночас хочу зазначити, що на ціни впливають багато факторів, а війна зумовлює фінансування великої частки бюджету країни, яка в першу чергу витрачається на покриття оборонних видатків. Відтак, дефіцит бюджету України за 2022 рік склав більше одного трильйона гривень.
Це величезна сума, що обумовлена насамперед рефінансуванням Національним банком комерційних банків, або, по-простому, випуску в обіг великих обсягів емісії гривні як такої. Тобто, гривнева маса збільшилась і за різними оцінками зросла щонайменше на 30 відсотків.
Однак слід віддати належне нашим західним партнерам, котрі дуже істотно допомагають Україні покрити цей дефіцит бюджету за рахунок зовнішнього фінансування. Пряма бюджетна допомога коливається у межах 30 мільярдів доларів. А це складає той самий трильйон гривень, про який я згадував на початку.
При скороченні валового внутрішнього продукту на 30 відсотків і такому ж зростанні грошової маси, зрозуміло, що це створює великий ціновий тиск на продовольчому ринку. Зросла вартість пально-мастильних матеріалів, електроенергії, через бойові дії порушилась логістика – це все входить у собівартість виробництва готової продукції.
Якби держава, борони Боже, взялась за адміністративне регулювання цін, то ми б зіткнулись із ситуацією, яка спостерігалась у квітні-червні минулого року, коли пробували регулювати вартість нафтопродуктів. У такому випадку б виник товарний дефіцит, коли приходиш у магазин, а там порожні полиці. На щастя, цього не сталось і нині держава доволі ефективно впроваджує політику насичення внутрішнього ринку України товарною масою, в тому числі й імпортними поставками. Це дозволило певною мірою стабілізувати ситуацію.
– І тут постає логічне питання, а що, на вашу думку, буде далі?
– Поточного року Верховна Рада прийняла бюджет. Визначені джерела його покриття, зокрема й розмір фінансової допомоги наших західних партнерів. Це дуже добре, бо минулого року все відбувалось дещо хаотично. Тому ми станемо свідками того, що покриття дефіциту бюджету буде супроводжуватись зростанням грошової маси. Але разом з тим буде зростання імпорту товарів в Україну, які стануть балансувати ситуацію.
– Можете дати приблизний прогноз, як розвиватиметься економічна ситуація в країні далі?
– На мою думку, динаміка цін по цілій групі імпортних товарів, в тому числі й пально-мастильної групи, невдовзі стабілізується. Більше того, ми станемо свідками посилення гривні стосовно долара, а відтак зможемо спостерігати навіть відносне зменшення вартості окремих товарів.
Крім цього, в Європі впали ціни на газ, що у свою чергу зменшило вартість селітри, яку аграрії будуть використовувати нинішньої весни під час посівної. Тому незабаром розпочнуться певні стабілізаційні процеси на ринку продовольства. Тому ціни не будуть мати такої стрімкої тенденції до зростання, яку мали минулого року.
Але є сезонні зростання. Як правило, перед великими святами. На Пасху, для прикладу. Коли попит на продукти харчування: м’ясо, сало, яйця зростає, і відповідно збільшується їхня вартість. До речі, про яйця. Пригадуєте, який був їхній ціновий ажіотаж? Однак Україна почала насичувати ринок яйцями. І хоча їхня вартість досі залишається високою, але за мірою насичення ними ринку ціна потроху зменшується.
Інфляція буде в достатньо поміркованих межах: 10-15 відсотків. Але в цілому вартість окремих товарів все ж знижуватиметься.
– Чи можна за таких умов сподіватись, що в людей хоч трохи зросте заробітна плата?
– З огляду на ті фактори, про які я вже згадував, я досить оптимістично дивлюсь на 2023 рік. Маю на увазі зростання обсягів фінансової допомоги Україні та зростання гривневої маси. Тому ми можемо говорити про те, що у сфері реального виробництва буде позитивна тенденція до зростання заробітної плати. І не лише у військових, а в цілому у працівників реальної економіки.
– Про які реальні відсотки може йти мова?
– Все впирається у фактор війни: як довго в Україні триватимуть бойові дії. Але разом з тим я прогнозую зростання номінальних зарплат (окрім військових) на рівні 15-20 відсотків.
– О, то це дуже оптимістичний прогноз!
– Порівняно із минулим роком – це дійсно так. Особливо, коли є з чим порівняти. Час, в якому ми зараз живемо – унікальний. Можете тільки уявити: нам вдалось стабілізувати ситуацію, і коли люди приходять до магазину, вони не бачать товарного дефіциту. Україна живе, працює і вірить у велику Перемогу. І насправді це дуже важливо. Україна перебуває у стані макроекономічної стабільності. І це теж дуже важливо. На нинішній рік чітко визначені джерела покриття дефіциту бюджету. Тут нема ніякого секрету. Сума близько 35 млрд доларів прямої грантової допомоги від уряду США. 18 млрд євро – це пряма допомога від ЄС. Це дасть нам впевненість у завтрашньому дні. І здійснювати бюджетні видатки, і не допускати сплеску інфляції. Ситуація наразі взагалі дуже цікава. У нас золотовалютні резерви вищі, ніж були до початку війни. Нам допомагає весь світ: озброєнням, гуманітарно, фінансово – що й дозволило отримати макроекономічну стабільність. Тому я не бачу якихось факторів, які можуть дестабілізувати ситуацію на найближчі пів року.
– Що можна сказати про розвиток економіки Вінниччини за умов воєнного стану?
– Якщо говорити про агросектор, то на кінець року ситуація зі збутом продукції почала набувати більш-менш стабільних ознак. Почали працювати порти. Виробники дещо адаптувались до вимог Євросоюзу, і це позитивно вплинуло на формування дохідної частини представників аграрного сектора.
З огляду на те, як спрацювали наші аграрії, то минулого року вони знову посіли перше місце з виробництва зернових, хоча й менше, ніж позаминулого року. Цілком очевидно, що і в Україні зменшилось виробництво зерна. Але в цілому ситуація обнадійлива. Нещодавно зустрічався з аграріями, то зазначалось, що на світових ринках зменшилась вартість міндобрив,. Аграрії відсіялись по озимому полю, обробили посіви, є проблема із якістю кукурудзи, але це не надто критично. Словом, вони з достатнім оптимізмом дивляться в наступний маркетинговий рік. Так, є проблеми у фінансуванні весняної посівної кампанії, але наскільки мені відомо, уряд хоче продовжити практику пільгового кредитування агробізнесу за пільговими банківськими ставками, і це дасть можливість заверишти весняну посівну.
Так само пристосовується до роботи в нових умовах і наша промисловість. Найбільша проблема – неритмічне енергопостачання, і це дуже боляче б’є по технологічних підприємствах насамперед переробної промисловості. Але в цілому під кінець року стала набагато кращою робота підприємств молокопереробної галузі, і це вселяє оптимізм. Вони змогли адаптуватись, працюють потужно і стимулюють виробництво молока як такого. Так само із виробництвом м’яса. борошна, крупів, олії. Підприємства мають державне замовлення та спішно працюють.
Хочу також подякувати нашим іноземним партнерам. Зокрема, Євросоюз встановив нульову ставку мита на продукцію з України. І значна частина наших товарів починає опановувати нові ринки збуту у країнах ЄС. І це надихає, бо це дає можливість запустити виробничі процеси й працювати.
Досить добре працюють підприємства машинобудівної галузі. Деяким з них вдалось адаптуватись до нинішніх умов, отримати держзамовлення і опанувати нові ринки збуту. Крім цього, до нас переїхала ціла низка переміщених підприємств, які нині успішно працюють.
Так, на жаль, деяким підприємствам довелось призупинити свою діяльність, але в цілому бізнесу вдалось адаптуватись. Україна виявилась значно сильнішою, ніж думалось агресору. І ми обов’язково переможемо. І це не якісь там мої суто людські емоції, прагнення чи бажання. Такі прогнози й розрахунки дають світові аналітичні центри. Вони вказують, що Україна з кожним днем у військовому плані стає потужнішою, а наш ворог навпаки – слабшає. І так має бути, бо не можна протиставляти себе всьому світу. Тож Україна в цій війні переможе однозначно та безповоротно.