“Тиманівська Марія Приймаченко” — так називають односельчанку Марію Манько мешканці села Тиманівка Тульчинської територіальної громади на Вінниччині. 82-річна бабуся створює картини за допомогою вишивки та в’язаних елементів. Про свою творчість розповіла Суспільному.
Власну оселю Марія Манько за кілька років перетворила на картинну галерею. Полотна, які створила, розвішані на стінах. Розповідає, що вишивати і вʼязати в дитинстві її навчила мати. У 15 років вишила свою першу сорочку.
“Мама показала мені тільки хрестик. І я почала собі сама. Спочатку маленькі квіточки, рушнички”, — говорить Марія Манько.
8 років тому Марія Петрівна навчилася в’язати гачком. Спочатку оздоблювала мереживом горщики з вазонами, потім почала в’язати квіти. Згодом почала створювати картини. Спочатку вʼязала окремі елементи — квітів, птахів, тварин. Потім почала працювати над полотнами. Назв своїм роботам не дає. Серед сюжетів сільська хата з криницею, Карпати, де гуцули випасають овець.
Вʼязані елементи Марія Петрівна на полотні закріплює борошном замішаним з водою. Каже, тримається не гірше клею.
“Беру картину, обвʼязую, оздобила травичкою, квітами, овечками. Дивлюся, виходить. Все з голови. Уявляю собі картину і роблю. То калина, то гуцули, коні, поле, пташечки”, — каже Марія Петрівна.
Своїми картинами прикрасила всі стіни у хаті. Не одне полотно подарувала знайомим. А ще вишиває рушники, напірники та сумочки. Подивитися на них тепер приходять сусіди і туристи.
“Коли квіточки ще нічого, а вже коли природу, то думаю, звідки вона це бере. Гості приходять, дивляться. Вони у захваті від робіт, від картин. Я можу допомогти порадою. А то все її робота. Мені все подобається. Вона знає, яку ниточку взяти”, — каже донька жінки Галина Сидоренко.
На одній з останніх картин, майстриня зобразила українських захисників, танк і літаки. Працювати над нею почала після повномасштабного вторгнення РФ.
“Почалася війна і я зробила це. Хлопці у військовій формі, танк, а це мальви, калина. Вийшла така картина”, — каже Марія Манько.
За кілька років Марія Петрівна звʼязала більше 20 картин. Нині розмірковує, що зобразить на полотні, коли Україна переможе.
“Солдати йдуть додому, всі їх зустрічають, о це я б таке навʼязала. Я б цілу ніч не спала, а вʼязала, щоб діточки повернулися додому. Я б квіти день і ніч вʼязала б, щоб тільки тих танків не було. Щоб закінчилася війна”, — говорить Марія Манько.
Джерело: Суспільне Вінниця
