Переконаний голова громадського об’єднання «МИ – ВІННИЧАНИ», доктор економічних наук, ексголова облдержадміністрації Валерій Коровій. А одним із локомотивів українського економічного чуда стане саме аграрна галузь… Про це він розповів в інтерв’ю виданню “Вінниччина”.
– Насамперед хочу привітати наших аграріїв із професійним святом, – зазначив Валерій Коровій. – Як людина, котра народилась у селі, чия мама працювала у колгоспі, сам закінчив Українську сільськогосподарську академію – я чудово знаю і розумію нелегку селянську працю.
Тому маю дуже великі симпатії до всіх, хто працює на землі і продукує блага.
На жаль, нинішній маркетинговий рік був дуже й дуже непростий.
Складні погодні умови у поєднанні зі зростанням цін на мінеральні добрива та паливо-мастильні матеріали негативно позначились на галузі в цілому.
А тут ще й війна боляче вдарила по фінансовій спроможності представників аграрного бізнесу. Якщо раніше Україна, в середньому, щомісячно продавала до шести мільйонів тонн зерна, то в березні-квітні через заблоковані морські порти цей показник був вшестеро меншим. Відповідно, це дуже боляче вдарило по фінансовій складовій.
На практиці це призвело до того, що під час весняно-польових робіт аграрії не мали можливості провести весь необхідний комплекс агротехнічних заходів. Тож нинішня урожайність зернових ранньої групи в середньому на 30 відсотків нижча за минулорічну. Разом із кукурудзою нинішньої осені Вінницька область вийде на 3,8-4 млн тонн. Минулого року, для прикладу, було 6,5 млн тонн. Це досить відчутна різниця.
Чимало знаків питання маємо і щодо ефективної організації робіт, пов’язаних з урожаєм наступного року. Наразі дуже стрімко виросла собівартість виробництва сільськогосподарської продукції. Зокрема, пально-мастильні матеріали зросли на 60 відсотків. Міндобрива виросли в ціні в рази. Тому це створює несприятливі умови, з якими на сьогодні стикаються представники аграрного бізнесу. Особливо у південних районах Вінниччини, які найбільше постраждали від засухи. Тому, користуючись нагодою, хочу ще раз подякувати представникам аграрного бізнесу, бо незважаючи на всі проблеми, аграрії справно сплачують податки, розраховуються із пайовиками, допомагають місцевим громадам з підготовки навчальних закладів, бомбосховищ тощо.
– Кілька слів про те, що, на вашу думку, нас чекає в майбутньому?
– Перш за все, людей цікавлять ціни на продукти харчування. Нинішнього року індекс споживчих цін зросте на 30 відсотків. І тут є об’єктивні причини. Скажімо, в Україні очікується валовий збір зерна в межах 60 мільйонів тонн. Минулого року був рекордний урожай – разом із соняшником досягав позначки 110 млн тонн. Таке скорочення валового збору буде впливати негативно, бо це позначиться на собівартості кормів молочного та м’ясного стада.
От ми кажемо, що яйця дуже здорожчали. І це правда, дійсно, здорожчали. Одна з найбільших птахофабрик в Україні була в Чорнобаївці Херсонської області. І її було повністю знищено, а в цілому в країні поголів’я птиці, яке несло яйця, знищено більш ніж у два рази. І на споживчий ринок вийшло вдвічі менше продукції. Але зараз поголів’я птиці відновлюється, і через кілька місяців ситуація має покращитись.
– Скажіть щось оптимістичне з нагоди свята для читачів нашої газети.
– Хочете – вірте, хочете – не вірте, але після війни Україна переживе бум економічного зростання. І це не 5-10 відсотків на рік. Ми станемо свідками 30-40 відсотків зростання. Будемо бачити дуже серйозні економічні зрушення. Війна показала, що ми повірили у власні сили, у власну спроможність захистити країну і розвивати її. Це те, чого не було всі 30 років незалежності. Ми щось робили, будували, але не вірили у власну спроможність щось змінювати. І одним із локомотивів цього буму й стане саме українське сільське господарство. Тому що тема продовольства буде виходити на перше місце у світі.