Головна режисерка Вінницького академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського, народна артистка України та співзасновниця ГО «МИ – ВІННИЧАНИ» Таїса Славінська розповіла про роботу театру в умовах повномасштабної війни та старт нового театрального сезону. Про акторів балету, які пішли на фронт, волонтерство і маскувальні сітки, які у підвалі театру плели майже всією трупою, благодійні вистави у бомбосховищі та виступи у військових частинах, прем’єри, які відбулися попри карантин і війну, та ставку на все українське у новому сезоні.
“Нескінченні випробування, війна, ковід — на жаль, мало чим добрим для нас, держави і українського мистецтва відзначений цей час. Ми навіть не змогли по-людськи закрити 88-й сезон. Через загальну жалобу фінальну виставу, яку мали грати 15 липня, ми перенесли на осінь, — ділиться Таїса Славінська. — Та все ж, якщо підбивати підсумки, минулий сезон у нашому театрі, незважаючи ні на що, виявися дуже плідним — ми представили 5 прем’єр. Відкривали сезон 9 вересня театралізованою постановкою «Terra Incognita»”.
До запровадження жорстких карантинних обмежень артисти також встигли презентувати яскраві прем’єри: масштабний мюзикл «Ромео і Джульєтта» поставив Тарас Мазур, а виставу про сімейне життя «ШvЛ» — Григорій Сиротюк. Наступні дві прем’єри мали відбутися 24 лютого і у Міжнародний день театру, але, звісно, через початок повномасштабної війни все перенесли.
“Поступово поновлювати роботу ми почали у квітні, – продовжує пані Таїса. – Спершу із безкоштовними благодійними виставами для вимушених переселенців та вінничан виступали у майже бомбосховищі — безпечному просторі молодіжного центру «Квадрат». А коли відновили роботу малої та великої сцени, порадували глядачів прем’єрами комедії «Чай з м’ятою чи з лимоном?» Григорія Сиротюка і трагіфарсу у стилі танго «Це і є любов?!» Оксани Бандури. Крім цього, взяли участь у всеукраїнському фестивалі «Вересневі самоцвіти» у Кропивницькому та онлайн-показом вистави «KVITKA» підтримали тимчасово окупований Херсон і міжнародний фестиваль «Мельпомена Таврії», а спільно з Харківським академічним театром імені Шевченка та вінницькими лялькарями презентували драму «Хлібне перемир’я» режисера Олександра Ковшуна. Ми щиро вдячні вінницьким глядачам, які не здавали квитки і терпляче чекали нашого повернення на сцену. Це дуже цінно для нас! Дуже пам’ятним і щемливим особисто для мене був момент, коли ми грали виставу «KVITKA» у «Квадраті». Із біженцями із Маріуполя й Харкова, які втратили дах над головою і взагалі все, що мали, ми тоді просто стали кружечком, обіймалися і плакали… Настільки сильним було відчуття цієї єдності, непереможного українського духу!”
Напередодні наступу московії, згадує режисерка, у театрі був аншлаг. Грали виставу «Ідіот» у пам’ять про народну артистку України Лідію Бєлозьорову — 23 лютого саме було 9 днів після її загибелі. Під час 88-го театрального сезону не стало ще двох легенд вінницького театру. Ковід забрав життя заслуженої артистки Кабардино-Балкарії та України Валентини Хрещенюк. Пішов із життя також Олег Дзюба — головний машиніст сцени, який 37 років прослужив в театрі і якого знала та любила вся область та Україна!
“У трупі театру імені Садовського маємо героїв-захисників, які нині боронять незалежність України у лавах ЗСУ, – зазначає Таїса Славінська. – Найпершим на фронт пішов артист балету Руслан Гудзенко. У лавах Збройних сил зараз служать також Василь Зборовський та Ілля Токарєв — актори балету і драми. Такі у нас універсальні артисти! Вони вміють і танцювати, і ролі грати, а тепер ще й воюють…”
Пані Таїса запевняє, що війна згуртувала усіх. Із найперших днів протягом півтора місяця усім колективом плели маскувальні сітки у підвалі театру. Приходили актори, режисери, всі працівники закулісся, долучалися друзі.
“Це щемливі спогади на все життя, — говорить Таїса Славінська. – Зараз активно продовжують займатися волонтерством Тарас Мазур, Ольга Буга, Марія Левченко, Олена Пархоменко, Григорій Сиротюк, Діана Калакай та багато-багато інших — всіх і не перерахувати. Ми всі віримо і з нетерпінням чекаємо перемоги України!”
Коли почалася повномасштабна війна, Вінницький театр ім. Садовського принципово відмовився від російської класики та забрав із репертуару всі вистави російських авторів. Після невеличкої відпустки трупа почала готуватися до відкриття 89-го сезону, який розпочнеться українським блоком.
“Покажемо все найкраще українське, що маємо у репертуарі: «Біла ворона», «Лісова пісня», «У неділю рано зілля копала», «KVITKA», «Назар Стодоля», «Я б тобі небо прихилив», «Маруся Чурай» і, звісно, будемо готувати нові сюрпризи, – запевняє пані Таїса. – Головне зараз — усім триматися! Дай Боже здоров’я і сил нашому Залужному, нашим хлопцям і дівчатам, які стримують цю орду. Все буде Україна і ми переможемо однозначно — навіть інакшої мови не може бути! Та маємо набратися всі терпіння і триматися”.