Голова ГО “МИ – ВІННИЧАНИ” Валерій Коровій про економічну кризу в державі, підтримку бізнесу і соціальну політику – в інтерв’ю інтернет-виданню I-VIN.INFO.
«МИ ОПИНИЛИСЬ В ЦЕНТРІ ТЕКТОНІЧНИХ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ЗМІН» – КЕРІВНИК ГО «МИ – ВІННИЧАНИ»
Валерій Коровій зазначив, що найважчими для економіки будуть наступні два місяці.
Інформаційна хвиля щодо загрози вторгнення РФ в Україну дійшла до оголошення конкретної дати – 16 лютого. Буремність ситуації, в якій опинилась Україна, не дає спокою багатьом. Щодня ми бачимо це з новин у ЗМІ та повідомлень у соцмережах. Однак українці ще більше згуртувались в умовах військової агресії і знають, що їм доведеться пережити досить важкі часи. Адже теперішня нестабільність дуже боляче «б’є» по економіці. Відтак, у січні маємо скорочення золотовалютного запасу на півтора мільярдів гривень. Про це І-VIN.INFO про розповів голова громадського об’єднання «Ми – вінничани» Валерій Коровій.
– Скажу відверто, наступні два місяці будуть дуже важкими. Ми опинились в центрі тектонічних геополітичних змін, і Україна виступає інструментом для вирішення цих питань. У цьому контексті можна відстежити певні інтереси США, Великої Британії, Росії і, як не дивно, Китаю. Ситуація, що склалась, негативно впливає на ставлення світової спільноти до нас. Інвестори один за одним почали виходити з облігацій внутрішньої державної позики. Для економіки в цілому настав непростий період. Я спілкуюсь з багатьма керівниками підприємств, і вони стурбовані ситуацією в Україні. Багато хто істотно коригує свої плани, а є й такі, які беруть тайм-аут. А це означає, що працівників почали відправляти у відпустки без збереження заробітної плати.
Якось підтримати бізнес в цій ситуації можливо?
– Потрібно проводити зустрічі з підприємцями. У 2014-2015 роках, коли я був головою Вінницької облдержадміністрації, ми з керівниками підприємств обговорювали ситуацію та вимальовували перспективу. Зараз теж потрібно це робити. Фахова розмова з керівниками бізнесу допоможе їм зрозуміти, що вони не залишаться наодинці із своїми проблемами. Вважаю, що керівництву області слід розпочати подібні заходи та визначити певні кроки для подолання кризи. Від таких зустрічей, насправді, багато залежить, саме так виникає довіра. Разом з тим, важливо, щоб і західні партнери підставили плече. Потрібна макрофінансова допомога, адже маємо 190 мільярдів гривень дефіциту бюджету. А у нас є дуже великий потенціал для подальшого зростання. І інвестори повинні це усвідомити.
Наразі агарний напрямок виробництва в нашій області є перевагою чи недоліком?
– Комплекс дій гібридної війни з боку Росії плюс пандемія, яка нікуди не зникла і торкнулась економіки всього світу, суттєво знижують виробничу активність в країні. Варто задіяти весь інструментарій стимулювання економіки за допомогою держави. Приміром, підтримати попит на той чи інший товар. У нас же зараз що відбувається? Індекс споживчих цін тримається на рівні 11 відсотків, а індекс цін виробників – 41 відсоток. При цьому виробники не можуть підняти ціни, адже споживачі просто не матимуть змоги придбати товар. За таких умов бізнес змушений призупиняти виробничі потужності, а працівникам доводиться йти в тимчасові відпустки. І тут великісподівання на агарний сектор: якщо посівна розпочнеться успішно, то ми зможемо разом вийти з кризового стану.
Зростання вартості засобів захисту рослин теж ускладнює все для сільського господарства?
– Так, собівартість виробництва різко зросла. Лише селітра подорожчала в рази. Сільгоспвиробники шукають можливості, щоб продовжувати роботу. Тому й важливо встановити системний діалог з бізнесом. Має бути гарна комунікація, яка сприятиме розвитку територій, своєрідна синергія між бізнесом, громадою та владою. Інакше й надалі будуть вивільнятись працівники, або ж повністю закриватись виробництва. А цього допустити не можна. Сьогодні дуже важлива прагматична позиція влади для стимулювання економіки: створювати такі умови, щоб сюди йшли інвестиції.
На тлі напруженого економічного становища заяви щодо видачі пенсіонерам смартфонів виглядають дещо дивними?
– От якби ці смартфони були українського виробництва, це була б гарна підтримка вітчизняного бізнесу. На жаль, багато лунає багато економічно необґрунтованих заяв. Наприклад, про зарплати лікарям не менше 20 тисяч гривень, а медсестрам – 15 тисяч. Звідки взялись саме такі цифри? Всі лікарні на сьогодні є некомерційними установами і самі заробляють на себе. Але абсолютна кількість медзакладів не впорається з виплатами таких заробітних плат. До прикладу, бюджет лікарні в сільській місцевості складає 5 мільйонів гривень, з яких 2 мільйони – зарплатний фонд. А зараз необхідно збільшити заробітні плати у три рази, тобто потреба – 6 мільйонів. Девзяти ще 1 мільйон гривень? У цьому випадку мали б підключитись місцеві бюджети. Але вони пусті, знову ж таки через складну ситуацію в агробізнесі та країні в цілому.
Втім, переважна більшість працівників в нашій області отримує невеликі зарплати?
– За грудень середня зарплата була на рівні 15 тисяч 600 гривень, але тут на її розмір вплинули премії та 13-ті зарплати. Впевнений, що за січень цей показник буде менший. На рівень заробітної плати наразі впливає три чинники. Перший – нездорова ситуація навколо України. Другий – обмежене залучення інвестиційних ресурсів. І третє – проблематика з коронавірусом. Все разом призводить до того, що люди змушені працювати на двох-трьох роботах, щоб якось звести кінці з кінцями. Насправді, ситуація дуже важка. Реформа децентралізації проведена невдало: планували, що громади стануть спроможними, а наразі багаті стали ще багатшими, а бідні – збідніли ще більше. Люди зараз перебувають в умовах самовиживання. Особливо болюча ситуація з людьми поважного віку, і це дуже яскраво видно у магазинах: коли пенсіонери купують собі по 5 картоплин, бо на більше не вистачає коштів. Тому потрібно все зробити для того, щоб уникнути зубожіння народу.
Велику роль тут відіграють і незрозумілості з оформленням субсидій?
– Так. Мені надходить інформація, що кількість отримувачів субсидій дуже скоротилась. Тому й складається така ситуація, що всю пенсію люди похилого віку віддають на комунальні виплати, і на продукти харчування коштів не залишається. Тут має дуже чітко спрацювати соціальна служба. Подібні випадки повинні відслідковуватись і вживатись відповідні заходи. У соцслужб є всі важелі впливу, щоб допомогти пенсіонерам оформити субсидію або ж надати іншу допомогу. Мають застосовуватись комплексні цільові програми, направлені на підвищення якості життя. І роль місцевої влади у розробці таких програм досить суттєва.