Саме ця риса місцевих людей – найкраща візитівка курортного міста, яке після повномасштабного вторгнення стало прихистком для постраждалих українців.
Команда “Ми – Вінничани” зустріла тут амбітних та працьовитих людей, на яких і тримається надійний тил Хмільника.
Василь Сташко – один із тих, кому важливо, щоб у його рідному місті був свіжий і смачний хліб. Свого часу він відкрив тут пекарню, яка випікала пару тисяч буханок хліба на добу. Бували і важкі часи, коли невелике підприємство ледь виживало.
Але сьогодні донька Василя Михайловича Інна вирішила відновити сімейний бізнес і вкладає у виробництво всю свою душу. Тому 80% хлібо-булочних виробів тут ручної роботи. Це дорогого коштує! А ще дорожче – аромат свіжоспеченої випічки!
-Важливо, що навіть під час війни малий бізнес розвивається. Місцеві виробники адаптуються до нових викликів, шукають нові ринки збуту, перелаштовують виробництва на альтернативну енергетику. Пекарня у Хмільнику – це ще один приклад того, що українці – незламна нація. Тому разом з керівником хмільницького осередку “Ми – Вінничани” Євгеном Буткевичом відвідали сімейну пекарню, щоб їх підтримати та висловити слова подяки, бо хліб під час війни – це запорука сили тилу, – впевненний голова ГО ” Ми – Вінничани” Валерій Коровій.
Хмільницький край сьогодні – це родючі поля та працьовиті люди. Це широка рекреаційна та оздоровча база для відпочинку, для відновлення від травм війни наших захисників та переселенців.
Хмільник був і залишається містом можливостей! Тут наші однодумці, наші партнери та друзі – НАШІ ЛЮДИ!
