Піщанка – містечко на Півдні Вінниччини. В історичних джерелах вперше воно згадується у 1734 році під назвою Піщана. Через 50 років його стали називати Піщанкою. Багате воно на щирих людей, визначні місця та неймовірні краєвиди.
Приміром – урочище Княгиня. Це пам’ятка природи загальнодержавного значення, що знаходиться на 52 га лісових угідь. У 1870-1880 рр. саме на цій території поселилася княгиня Єлизавета Трубецька-Вінклер. Більшу частину життя пані проводила за межами краю, але щоліта приїжджала до свого маєтку, збирала лікарські рослини та оздоровлювалась водою. Переказують, що пані прожила довге життя і померла у віці ста років. Довгий вік княгині приписують цілющій дії мінеральних вод, які досі б’ють із кількох джерел.
Заслуговує на увагу й «Білий дім», що у Чорномині. Це зовсім близько від Піщанки. Він має велику схожість із резиденцією Президента США. Місцеві жартують, що на 100 доларовій банкноті зображено саме їхній палац.
Днями представники нашого ГО теж побували у цій громаді. Зустрілися з її мешканцями та створили осередок «МИ- ВІННИЧАНИ» у Піщанці. Очолила його тендітна жінка з неймовірно добрим серцем та гострим розумом – Людмила Слободянюк.
До нашої команди у Піщанці доєдналося чимало однодумців, які одноголосно підтримали, аби пані Людмила очолила їхній осередок.
Традиційно на такі зібрання приїздить голова ГО «МИ- ВІННИЧАНИ» Валерій Коровій. Спільно обговорили нагальні питання сьогодення. Жителі Піщанки розповіли, що з початку повномаштабної війни дуже багато людей розпочали волонтерську діяльність. Розуміли, що їхнє містечко – прикордонна територія, тому миттєво зорганізувалися: допомагали в усьому бійцям, згодом почали облаштовували побут для внутрішньо переміщених осіб, нині активно возять допомогу на передову. Місцевий бізнес згуртувався: попри відключення електроенергії, намагаються безперебійно працювати, тримають економічний фронт. Усі разом наближають Перемогу.
