Ще три місяці тому кожен з них жив своїм усталеним життям. Сьогодні їх усіх – з різних сіл та містечок, різного фаху та захоплень – любов до рідної землі та обов’язок перед власною державою об’єднали в монолітну, мужню та незламну українську армію. Самі ці хлопці і дівчата творять нашу історію та наше майбутнє. Герої нового часу, нової України – про них хочеться говорити і писати.
Українські артилеристи щодня накривають влучним вогнем позиції ворога, знищуючи техніку та живу силу російських окупаційних військ. У боях за Київ та область нацгвардійці спільно зі Збройними силами України звільнили понад 20 населених пунктів.
Про те, як блискавично знищували техніку та живу силу російських окупаційних військ на Київському напрямку, розповів гвардійський екіпаж 122 мм гаубичної самохідної артилерійської установки 2С1 «Гвоздика».
«Наш екіпаж складається з 5-х осіб – командир розрахунку, двоє споряджаючи, механік-водій та навідник, – розповідає командир розрахунку з позивним Стаф, – Головним завданням в нас було знищувати позиції противника та прикривати піхоту. З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ ми виконували бойові завдання на Київському напрямку. Не було такого й дня, щоб ми не відпрацьовували по противнику, їх було дуже багато та лізли зі всіх сторін».
Щоб не потрапити під ворожий обстріл, артилерійська батарея оперативного полку Нацгвардії постійно маневрувала, переміщувалась, і з ризиком для життя уражала росіян насмерть.
«Ми знищували ворога цілодобову, навіть були моменти коли тільки й встигали підвозити нові «БК», – розповідає навідник гармати з позивним Ковальський, – Пам’ятаю, як після нашої роботи по ворожим цілям, нам одразу зателефонували наші побратими, яких ми прикривали, та сказали нам: «Вітаємо, ви щойно знищили два танки!», такі слова, як бальзам. Однак після переміщення нашого екіпажу на іншу позицію, на старе місце, одразу прилетів «Град», – доповнює гвардієць.
Воїни-артилеристи завдавали прицільні удари по місцях дислокації росіян, завдавали значні втрати противнику, який відступав і тим самим допомагали своїм побратимам піхотинцям.
«Одного разу був наступ на позиції наших підрозділів і нам дали координати по яких потрібно було швидко відпрацювати. Ми зробили свою роботу, відійшли й чекали, доки нам скажуть чи влучили туди куди треба, дуже переживали, адже ми прикривали піхоту – розповідає Стаф, – Через деякий час нас повідомили, що відпрацювали добре, ворог відступає наші всі живі та здорові. Напевно, це найвища нагорода, коли ти зберіг життя своїх побратимів».
«Ми воюємо за рідну Україну! І наші самохідні артилерійські установки, як і ми, будемо знищувати цих клятих окупантів, до тих пір, поки не очистимо від цього непотребу нашу землю», – наголосив командир артилерійського підрозділу.
Перемога за нами! За кожного побратима!
Джерело: Військова частина 3028 Національної гвардії України
