Про це він сказав в інтерв’ю Інтернет-виданню «Політична арена Вінниччини», коментуючи результати опитування медіа-холдингу “Новини Вінниці”.

Нагадаємо, 57% мешканців Вінниччини вважають, що після адміністративно-територіальної реформи корупції і зловживань у громадах стало більше, 54% опитаних зазначили, що стало гірше і реформа потребує поліпшень.

«Реформа, яка закладалася у 2014-15 роках мала увібрати в себе (положення і принципи. – Ред.) моделі польської реформи місцевого самоврядування з чітко визначеними пріоритетами і балансом стримувань і противаг. Натомість в процесі реформи у нас вийшла «абракадабра», – зазначив Валерій Коровій.

За його словами, як наслідок, в місцевому самоврядуванні порушені балансові принципи стримувань і противаг. І усі дискусії, які йдуть сьогодні, наприклад, про використання коштів місцевих громад для допомоги ЗСУ, це підтверджують.

Анекдотичні риси набули такі питання – що таке райони, чим вони займаються, і взагалі, навіщо потрібен субрегіональний рівень. Пояснення цьому криється у тому, що не були зроблені базові фундаментальні речі. Тому що у 2019-2020-х рр. був готовий пакет внесення змін до Конституції, який передбачав завершення цієї реформи.

Незавершеними залишилися й наміри впровадження інституту префекта, тобто особи, яка наділена відповідними повноваженнями здійснювати функції нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування. Префект, у випадку порушень, мав би можливості зупинити незаконне рішення органів місцевого самоврядування і направити його до адміністративного суду.

На сьогоднішній день обласна адміністрація не наділена цими повноваженнями. Ті повноваження, які були до реформи й залишилися. Більше того, нині ОВА здійснює фактично функції виконкому обласної ради, що взагалі це наочно стало проявлятися в умовах військового стану.

«Як на мене, особливо в цей час, треба чітко ставити питання: реформа має бути завершена у тій формі, як це передбачалося спочатку. Має бути створений чіткий механізм розподілу повноважень. І хотів би зазначити, що противником цього, на превеликий жаль, була Асоціація міст України. Вони все робили для того, щоб заблокувати цей процес.  Вийшло так, що реформа не завершена через їхній вплив. І вийшло так, що зараз у набагато кращому становищі великі міста, і у набагато гіршому – сільські території», – зазначив Валерій Коровій.

“Суть закону — збільшити можливості фінансування аграрного сектору. Як член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин в коментарі для телеканалу «Рада» розповів про деталі проголосованого документу”, – йдеться у дописі.

Детальніше – у відео.

Повідомила на своїй сторінці у фейсбук народний депутат України, партнер ГО «МИ – ВІННИЧАНИ» Лариса Білозір.

Вона зазначила, що йдеться насамперед про те, щоб людина могла отримати потрібні документи та довідки у цифровому форматі, і щоб вони автоматично вносилися в систему та були доступними для лікарів. І таким чином, скоротити черги та знизити навантаження на поранених військових.

Детальніше – у відео.

– У перші дні повномасштабної війни чимало вінничан виїхало за кордон. Багато вінницької молоді поповнило іноземні вузи. Як це вплине на формування економіки Вінниччини?

– Якщо ми говоримо про перші тижні чи місяць війни, тоді дійсно багато сімей через страх та паніку виїхали за кордон. Але є категорія громадян, зокрема й вінничан, які використали цю ситуацію як можливість покинути Україну і осісти в Канаді, Іспанії, Америці. Дуже часто це люди не бідні, які мають достатки. Купують там нерухомість і вивозять з України кошти. Але це категорія людей, які не вірять у нашу державу. За великим рахунком, вони в неї ніколи й не вірили. Хто вірить в Україну, в її перемогу, той повернувся і все по максимуму для країни робить. Найкращий приклад — це добровольці, які на час повномасштабного вторгнення працювали за кордоном, але повернулися і йшли в ЗСУ. Це еволюційний етап, ми повинні його пройти. Є надія, що та молодь, яка виїхала навчитися в європейських та інших вузах, стане кваліфікованими кадрами, які повернуться додому і будуть працювати на розвиток Батьківщини.

Базова проблема, яка сьогодні є в Україні — це приховане безробіття

Будемо говорити відверто: маємо спад ВВП більше 30%. І це найбільше відчутно у промислових регіонах. Саме там, де була розвинута індустрія, працювало найбільше людей. Ні аграрний сектор, ні ІТ, ніщо інше не дасть стільки робочих місць, як промислова індустрія. Це великий знак запитання, який сьогодні стоїть перед урядом та органами місцевого самоврядування. Уже зараз потрібно змоделювати ситуацію і визначити, які кроки потрібно створити для того, щоб зайняти велику частину людей. Після Великої Перемоги мобілізовані будуть повертатися до своїх міст і сіл. Їм потрібно буде створити робочі місця, створити умови для зайнятості в тилу. Переконаний, що сьогодні базовим пріоритетом, окрім оборони, для українського уряду, для регіональної гілки влади, органів місцевого самоврядування є створення умов, щоб в Україну, у Вінницьку область зокрема, почали заходити приватні інвестиції.
Прямі дотації західних партнерів у минулому році — 31 мільярд доларів, цьогоріч — 40 мільярдів

– Багато хто вже сьогодні прогнозує після війни економічну кризу в державі, це так?

– Якщо подивитися сьогодні на Вінницю, то бачимо великий потік машин, у магазинах багато товарів. Так, ціни зросли, але дефіциту продуктів немає. Працюють державні установи, виплачуються зарплати. Життя іде.
У країні в цілому досягнуто макроекономічної стабільності
Це стало можливим завдяки тому, що різко зросли державні видатки. У довоєнний час через державний бюджет розподілялося 30% ВВП. На сьогодні через державний бюджет перерозподіляється 72% номінального валового внутрішнього продукту. За рахунок чого? За рахунок прямої дотації наших західних партнерів. Щоб ви розуміли, обсяги такої допомоги у минулому році становили 31 мільярди, а в цьому році 40 мільярдів доларів. Це фактично 50% ВВП України. Ми повинні дякувати нашим західним партнерам як за оборону, так і за таку гуманітарну допомогу. Саме ця фінансова допомога дозволила нам сьогодні застабілізувати макроекономічну ситуацію в Україні.
Та по завершенні війни кількість такої допомоги буде різко зменшуватися. Але ми повинні будемо вийти на параметри довоєнного періоду. Якщо до війни ми залучали інвестицій приблизно на 5 мільярдів доларів на рік, то зараз нам треба збільшити кількість інвестицій у 8 разів. Це потрібно для того, що ті люди, які приходять з армії, мали роботи. І для виплат пенсіонерам, бюджетній сфері. Тому ми повинні наростити ці потужності, аби українці не відчули погіршення ситуації — девальвації гривні, зростання цін на паливно-мастильні матеріали, тарифи, які поки що заморожені. Якщо цього не буде зроблено, нас чекає економічна криза по завершенні макрофінансової допомоги Україні.
Чи можливе швидке економічне зростання? Так! Я оптиміст і вірю, що Україну чекає економічний бум.
Західні країни хочуть бачити Україну успішною. Питання: чи ми на це здатні?

– Як від внутрішньої ситуації в країні буде залежати подальша підтримка наших союзників у світі?

– Ми бачимо, що наші західні країни хочуть бачити Україну успішною. Зараз вчиняються певні кроки по арешту російських активів, які можуть піти на відновлення України. Базове питання буде в нас: чи спроможна буде країна інституційно прийняти цей фінансовий ресурс і його використати? Це великий комплекс організаційних питань, що стосуються абсолютно практичних питань — виконання проєктних робіт, дозвільних процедур, енергетика, логістика, підключення до мережі живлення, зняття бюрократичних перепон. Зараз унікальний час для таких міст, як Вінниця. Уже зараз потрібно визначатися із земельними ділянками, оформляти статус індустріальних парків, завдяки чому у найкоротші терміни можна було б залучати приватні інвестиції.
Уряд має ухвалити план економічного відродження України типу «плану Маршалла» в Західній Європі. Після воєнного стану ми повинні вводити стан відновлення країни. Повинні зрозуміти: гроші нам можуть давати, питання у тому, чи зуміємо ми ефективно, швидко і з користю використати ці фінансові ресурси.

– Але багатьох вінничан уже торкнулася бідність: здорожчання у магазинах, низькі зарплати, враховуючи курс долара, копійчані пенсії. Чи можливі вже зараз зміни ситуації в обмінниках, на цінниках чи уже після війни?

– Ситуація могла бути в рази гіршою… У перші місяці війни Україна вимушена була друкувати гривню, щоб виплатити заробітну плату, здійснити видатки. Це й спричинило стрімке зростання валюти. Пам’ятаєте, зникло пальне, черги… У людей була невпевненість у завтрашньому дні, паніка, страх… Лише у червні почала надходити макрофінансова допомога з-за кордону. Завдяки цьому пряма бюджетна підтримка складала 31 мільярд доларів. У другій половині року зуміли ситуацію стабілізувати. І на сьогодні ми бачимо тенденцію, яка стосується постової ревальвації гривні. Бачимо зменшення вартості пального.
Зарплати суттєво підвищаться лише після Великої Перемоги
Якщо говорити про найближчі 3-4 місяці, то прогнози стабільні. Бо буквально днями Центробанк Європейського Союзу перерахував 1,5 мільярда євро. Тобто в Україну заходить від 3 до 5 мільярдів доларів макрофінансової допомоги. Зрозуміло, що кошти надходять у валюті, уряд її продає, вилучаються гривні і йде виплата заробітних плат: військовим, медикам, педагогічним працівникам, дотується Пенсійний фонд України. А люди з цими грошима йдуть у магазин.
Але ситуація така, що грошова маса зросла, але товарна пропозиція різко зменшилася, враховуючи військові дії у промислових регіонах. Для того, щоб не допустити інфляції, різкого зростання цін, уряд стимулює імпорт товару. Бо лише конкуренція, а не адміністративний тиск може зменшити ціну. Тому на найближчих півроку в країні є всі об’єктивні причини триматися на плаву. Про істотне підвищення заробітних плат ми можемо говорити лише після Великої Перемоги. Коли уряду вдасться створити передумови для приватних інвестицій, де будуть створені робочі місця.
Запитайте вдову чи маму загиблого Героя про політичні лозунги — почуєте чесну відповідь.

– А що буде на політичній арені — диктатура чи демократичні реформи?

– Чую різні розмови. Хтось вважає, що ось президент після війни забере усі повноваження, буде диктатура. І це у той час, коли Україна знаходиться у правових умовах воєнного стану. Так, зараз обмежуються демократичні інституції. Бо сьогодні кожне необережне слово може завдати більше шкоди, ніж будь-яка пропагандистська програма в рф. Ми бачимо ці проблеми, але зараз потрібно бути єдиними. Щодня гинуть кращі сини і доньки. Запитайте зараз маму чи вдову про ті чи інші політичні лозунги – і почуєте справедливу відповідь. Коли буде Велика Перемога, будемо підбивати підсумки.
Повірте мені як людині, яка вивчає макроекономіку: наш розвиток залежить від інвестицій. Якщо у когось виникне думка, протилежна до демократичних принципів організації влади, то уся фінансова допомога призупиниться. І це люди розуміють, тому одразу винесуть з владних кабінетів тих, хто блокує ці процеси.

Ми приречені на розбудову демократичних інститутів.

– Зараз Україна як ніколи наблизилася до європейських базових принципів, але щоб їх застосовувати ми повинні вийти з воєнного стану. Уже зараз зрозуміло, що більшість людей не хочуть займатися політикою, вони хочуть нормального життя. Реформа самоврядування продовжиться вже після війни?

– Так, бо поки ми бачимо щось схоже на суржик, від тієї моделі, які ми бачили в Польщі чи східноєвропейських країнах. Зруйнована система комунікацій та управління на регіональному рівні.
Наша реформа самоврядування — це «ахіллесова п’ята»
Нам потрібно буде терміново вирішувати назрілі питання. Перше: вводити інститут префекта, бо зараз з’явилися «удельні князья», які ігнорують вимоги уряду чи військової адміністрації. Більше того, приймають рішення, які не можна навіть оскаржити через те, що відсутній правовий механізм.
Наскільки мені відомо, в комітеті Верховної Ради розглядаються варіанти до реформи самоврядування. Мова йде про префекти на обласному рівні, про статус районів, які зараз нічого не вирішують — лише бюрократизують. Чітке розмежування сільської громади і обласних, бо те, що зараз відбувається, — це багатший розбагатів, а бідний збіднів. Визріло питання зміни підходу до нарахування податку на доходи фізичних осіб. Кошти мають йти у ті громади, де проживають люди, щоб розвивати села чи селища.
Вінниччина як лідер агроекономіки покаже приклад іншим регіонам.

– На аграрний сектор Вінниччини сьогодні покладають великі надії через великі ризики посівної у Херсонській, Запорізькій областях. Чи готові наші аграрії до таких викликів?

– Спілкуючись з аграріями, я не помітив песимістичних настроїв. Навпаки! Ті, хто спеціалізувався на вирощуванні овочів, сьогодні потрапили у найкращі за 20 років умови. У виграші й ті аграрії, які засівали цукровий буряк. Інші спростили структуру посівних площ. Більше концентруються на технічних культурах, оскільки є ринок збуту. Налагоджуються нові канали збуту сировини, зокрема залізницею чи через нові мости річковим транспортом. Так, зараз зменшується використання азотних мінеральних добрив, але це більш корисно для землі. Дасть Бог нормальну погоду – і Вінницька область, як лідер аграрного сектору економіки, буде показувати приклад для всіх решта.

Спілкувалася
Людмила ПОЛІЩУК
Фото Сергія ХІМІЧА

За словами Лариси Білозір, законодавство про органи самоорганізації населення сьогодні має низку прогалин, які негативно позначаються на функціюванні цього інституту представницьких органів мешканців громад або їх частин, які створюються для вирішення окремих питань місцевого значення. Це будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, районів у містах.

Найбільша кількість проблем стосується процедур створення та припинення діяльності ОСН.

“Разом з колегами по комітету, представниками та експертами  міжнародних проектів підтримки,  профільними асоціаціями та ОМС провели активне обговорення під час Круглого столу «Органи самоорганізації населення: стан законодавчого забезпечення та перспективи його вдосконалення», в рамках якого Кабміном був представлений проект Закону України № 6319 «Про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення» щодо удосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення»”, – повідомила народна депутатка.

Запропонований законопроект № 6319, зазначила вона, несе позитивні зміни та після ухвалення:

• зможе дати новий поштовх до збільшення та розповсюдження органів самоорганізації населення як в країні в цілому, так і зокрема в територіальних громадах, де відбулося укрупнення місцевих рад та створення старостинських округів.
• удосконалить процедури утворення органів самоорганізації населення;
• визначить чіткий порядок надання їм частини повноважень органів місцевого самоврядування, а також надання коштів для здійснення зазначених повноважень;
• буде сприяти у наданні жителям соціальних, культурних, побутових послуг;
• посилить представлення інтересів жителів у відповідній місцевій раді.

“Впевнена, доопрацьований до 2 читання  законопроект удосконалить порядок організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення, що сприятиме розвитку та поширенню практики створення органів самоорганізації населення як форми участі жителів у вирішенні важливих питань місцевого значення”, – підкреслила Лариса Білозір.

Детальніше – у відео.

Детальніше – у відеоматеріалі.

– Насамперед про ціни…Від чого залежить їхній розмір? Якщо проаналізуємо зростання цін минулого року, то побачимо, що вони напряму залежать від середнього рівня індексу інфляції. Минулоріч він складав у межах 30 відсотків. Десь настільки, в середньому, в нас і спостерігався ріст цін. Але є певна категорія товарів, зокрема пально-мастильних, де ціни виросли на цілих 60 відсотків. Водночас хочу зазначити,  що на ціни впливають багато факторів, а війна зумовлює фінансування великої частки бюджету країни, яка в першу чергу витрачається на покриття оборонних видатків.  Відтак, дефіцит бюджету України за 2022 рік склав більше одного трильйона гривень.

Це величезна сума, що обумовлена насамперед рефінансуванням Національним банком комерційних банків, або, по-простому, випуску в обіг великих обсягів емісії гривні як такої. Тобто, гривнева маса збільшилась і за різними оцінками зросла щонайменше на 30 відсотків.

Однак слід віддати належне нашим західним партнерам, котрі дуже істотно допомагають Україні покрити цей дефіцит бюджету за рахунок зовнішнього фінансування. Пряма бюджетна допомога коливається у межах 30 мільярдів доларів. А це складає той самий трильйон гривень, про який я згадував на початку.

При скороченні валового внутрішнього продукту на 30 відсотків і такому ж зростанні грошової маси, зрозуміло, що це створює великий ціновий тиск на продовольчому ринку. Зросла вартість пально-мастильних матеріалів, електроенергії, через бойові дії порушилась логістика – це все входить у собівартість виробництва готової продукції. 

Якби держава, борони Боже, взялась  за адміністративне регулювання цін, то ми б зіткнулись із ситуацією, яка спостерігалась у квітні-червні минулого року, коли пробували регулювати вартість нафтопродуктів. У такому випадку б виник товарний дефіцит, коли приходиш у магазин, а там   порожні полиці. На щастя, цього не сталось і нині держава доволі ефективно впроваджує політику насичення внутрішнього ринку України товарною масою, в тому числі й імпортними поставками. Це дозволило певною мірою стабілізувати ситуацію.

– І тут постає логічне питання, а що, на вашу думку, буде далі?

– Поточного року Верховна Рада прийняла бюджет. Визначені джерела його покриття, зокрема й розмір фінансової допомоги наших західних партнерів. Це дуже добре, бо минулого року все відбувалось дещо хаотично. Тому ми станемо свідками того, що покриття дефіциту бюджету буде супроводжуватись зростанням грошової маси. Але разом з тим буде зростання імпорту товарів в Україну, які стануть балансувати ситуацію.

– Можете дати приблизний прогноз, як розвиватиметься економічна ситуація в країні далі?

–  На мою думку, динаміка цін по цілій групі імпортних товарів,  в тому числі й пально-мастильної групи, невдовзі стабілізується. Більше того, ми станемо свідками посилення гривні стосовно долара, а відтак зможемо спостерігати навіть відносне зменшення вартості окремих товарів.

Крім цього, в Європі впали ціни на газ, що у свою чергу зменшило вартість селітри, яку аграрії будуть використовувати нинішньої весни під час посівної. Тому незабаром розпочнуться певні стабілізаційні процеси на ринку продовольства. Тому ціни не будуть мати такої стрімкої тенденції до зростання, яку мали минулого року.

Але є сезонні зростання. Як правило, перед великими святами. На Пасху, для прикладу. Коли попит на продукти харчування: м’ясо, сало, яйця зростає, і відповідно збільшується їхня вартість. До речі, про яйця. Пригадуєте, який був їхній ціновий ажіотаж? Однак Україна почала насичувати ринок яйцями. І хоча їхня вартість досі залишається високою, але за мірою насичення ними ринку ціна потроху зменшується. 

Інфляція буде в достатньо поміркованих межах: 10-15 відсотків. Але в цілому вартість окремих товарів все ж знижуватиметься.

– Чи можна за таких умов сподіватись, що в людей хоч трохи зросте заробітна плата?

–  З огляду на ті фактори, про які я вже згадував, я досить оптимістично дивлюсь на 2023 рік. Маю на увазі зростання обсягів фінансової допомоги Україні та зростання гривневої маси. Тому ми можемо говорити про те, що у сфері реального виробництва буде позитивна тенденція до зростання заробітної плати. І не лише у військових, а в цілому у працівників реальної економіки.

– Про які реальні відсотки може йти мова?

– Все впирається у фактор війни: як довго в Україні триватимуть бойові дії. Але разом з тим я прогнозую зростання номінальних зарплат (окрім військових) на рівні 15-20 відсотків.

– О, то це дуже оптимістичний прогноз!

– Порівняно із минулим роком – це дійсно так. Особливо, коли є з чим порівняти. Час, в якому ми зараз живемо – унікальний. Можете тільки уявити: нам вдалось стабілізувати ситуацію, і коли люди приходять до магазину, вони не бачать товарного дефіциту. Україна живе, працює і вірить у велику Перемогу. І насправді це дуже важливо. Україна перебуває у стані макроекономічної стабільності. І це теж дуже важливо. На нинішній рік чітко визначені джерела покриття дефіциту бюджету. Тут нема ніякого секрету. Сума близько 35 млрд доларів прямої грантової допомоги від уряду США. 18 млрд євро – це пряма допомога від ЄС. Це дасть нам впевненість у завтрашньому дні. І здійснювати бюджетні видатки, і не допускати сплеску інфляції. Ситуація наразі взагалі дуже цікава. У нас золотовалютні резерви вищі, ніж були до початку війни. Нам допомагає весь світ: озброєнням, гуманітарно, фінансово – що й дозволило отримати макроекономічну стабільність. Тому я не бачу якихось факторів, які можуть дестабілізувати ситуацію на найближчі пів року.

– Що можна сказати про розвиток економіки Вінниччини за умов воєнного стану?

– Якщо говорити про агросектор, то на кінець року ситуація зі збутом продукції почала набувати більш-менш стабільних ознак. Почали працювати порти. Виробники дещо адаптувались до вимог Євросоюзу, і це позитивно вплинуло на формування дохідної частини представників аграрного сектора.

З огляду на те, як спрацювали наші аграрії, то минулого року вони знову посіли перше місце з виробництва зернових, хоча й менше, ніж позаминулого року. Цілком очевидно, що і в Україні зменшилось виробництво зерна. Але в цілому ситуація обнадійлива. Нещодавно зустрічався з аграріями,  то зазначалось, що на світових ринках зменшилась вартість міндобрив,. Аграрії відсіялись по озимому полю, обробили посіви, є проблема із якістю кукурудзи, але це не надто критично. Словом, вони з достатнім оптимізмом дивляться в наступний маркетинговий рік. Так, є проблеми у фінансуванні весняної посівної кампанії, але наскільки мені відомо, уряд хоче продовжити практику пільгового кредитування агробізнесу за пільговими банківськими ставками, і це дасть можливість заверишти весняну посівну.

Так само пристосовується до роботи в нових умовах і наша промисловість. Найбільша проблема – неритмічне енергопостачання, і це дуже боляче б’є по технологічних підприємствах насамперед переробної промисловості. Але в цілому під кінець року стала набагато кращою робота підприємств молокопереробної галузі, і це вселяє оптимізм. Вони змогли адаптуватись, працюють потужно і стимулюють виробництво молока як такого. Так само із виробництвом м’яса. борошна, крупів, олії. Підприємства мають державне замовлення та спішно працюють.

Хочу також подякувати нашим іноземним партнерам. Зокрема, Євросоюз встановив нульову ставку мита на продукцію з України. І значна частина наших товарів починає опановувати нові ринки збуту у країнах ЄС. І це надихає, бо це дає можливість запустити виробничі процеси й працювати.

Досить добре працюють підприємства машинобудівної галузі. Деяким з них вдалось адаптуватись до нинішніх умов, отримати держзамовлення і опанувати нові ринки збуту. Крім цього, до нас переїхала ціла низка переміщених підприємств, які нині успішно працюють.

Так, на жаль, деяким підприємствам довелось призупинити свою діяльність, але в цілому бізнесу вдалось адаптуватись. Україна виявилась значно сильнішою, ніж думалось агресору. І ми обов’язково переможемо. І це не якісь там мої суто людські емоції, прагнення чи бажання. Такі прогнози й розрахунки дають світові аналітичні центри. Вони вказують, що Україна з кожним днем у військовому плані стає потужнішою, а наш ворог навпаки – слабшає. І так має бути, бо не можна протиставляти себе всьому світу. Тож Україна в цій війні переможе однозначно та безповоротно.

📌 №7029 щодо діяльності ОСББ;
📌 №7283 щодо підвищення рівня залучення громадськості до діяльності ОМС;
📌 №5742 щодо співробітництва територіальних громад.

“Як авторка законопроекту №7283 щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування, я переконана, що його прийняття сприятиме забезпеченню прав українців на безпосередню участь у місцевому самоврядуванні, розвитку громадянського суспільства та участі громадян у процесах ухвалення рішень на місцевому рівні. Його підтримали – 260 народних депутатів за основу, – зазначила Лариса Білозір. – Нині побутують думки про те, що законопроекти, які посилюють демократію, не на часі, але це далеко не так! Війна не закінчилася поразкою на третій день вторгнення, значною мірою завдяки й тому, що протистояти ворогу допомагають інструменти демократії та громадянське суспільство”.

Народна депутатка зауважила, що законопроект також торкається проблеми внутрішньо переміщених осіб. Завдяки прописаним в законопроекті інструментам, вони нарешті зможуть ефективно комунікувати з місцевою владою. “Законопроект № 7283 давно на часі! Як мажоритарниця, я багато контактую з виборцями і бачу потребу мешканців у тому, щоб комунікувати з місцевою владою. Люди хочуть покращити звітування влади і це очевидно”, – наголосила Лариса Білозір.

Водночас, відзначила вона, інший законопроект №7029 щодо діяльності ОСББ, також по суті про комунікацію. Сьогодні він пройшов перше читання – 244 голосами “за”.

Як пояснює Лариса Білозір, він спрощує управління багатоквартирними будинками, зокрема через мінімізацію бар’єрів для прийняття рішень співвласниками багатоквартирного будинку (зокрема об’єднань співвласників багатоквартирного будинку). Зокрема зниження порогу для прийняття більшості рішень в ОСББ до 1/2, запровадження можливості голосувати дистанційно. “Це стимулюватиме створення ОСББ і організацію людей, особливо, коли швидко потрібно приймати рішення в умовах постійних ракетних обстрілів, блекаутів, коли багато жителів знаходяться закордоном, коли потрібно приймати швидко рішення щодо придбання генераторів, забезпечення багатоквартирних домів теплом та збереження функціоналу таких домів в умовах війни та морозів при відсутності електрики. Люди давно чекають прийняття цього законопроекту. Жителі мого дому теж. Тому свій обовязко виконала, перше читання – done! Маю надію через 2 тижні приймемо закон в цілому”, – підкреслила депутатка.

Що ж до законопроекту №5742 по співробітництву територіальних громад, якого у місцевому самоврядуванні чекали вже давно, то він, за словами народної обраниці, передбачає:

• можливість приєднання територіальних громад до існуючого співробітництва;
• запровадження змішаного договору до правовідносин у сфері співробітництва;
• можливість для голів громад самостійно ініціаціювати приєднання до угод про співробітництво, але з подальшим закріпленням рішенням сесії;
• можливість застосування різних форм проведення засідань комісії з підготовки проєкту договору про співробітництво, зокрема й онлайн.

“Нарешті парламент дослухався до рекомендацій експертів та нашого Комітету і підтримав його в цілому”, – наголосила Лариса Білозір.